Восьмого листопада Православна
Церква вшановує пам’ять Святого великомученика Димитрія Солунського. У святковий день храм селища Гришківців відзначає престольний
празник. Цієї осені розділити велику духовну радість із парафіянами прибули
духовенство та віруючі Бердичівського благочиння. Завітали і священики Житомирського
районного округу.
Величаємо
тебе, страстотерпче Святий Димитрію, і шануємо чесні страждання твої, що за
Христа витерпів ти…
Понад сто років височіє на пагорбі Гришківців,
здіймаючись до неба, Свято-Димитрівський храм – один із небагатьох на
Житомирщині, що ведуть свою історію з 18-го століття. Спокій та гармонія в
природі і мистецтво архітектури ніби поєднались у красі, підкреслюючи
цілісність та стрункість дерев’яної церкви… Восьмого листопада на подвір’ї храму
було велелюдно: прийшли і приїхали численні гості з Бердичева та навколишніх
сіл, а також із Житомира. Парафіяни на чолі з настоятелем, протоієреєм Юрієм Рибачком, привітно й радо,
теплими словами і запашним короваєм, уквітчаним кетягами калини, зустріли благочинного
Бердичівського округу протоієрея Віталія
Бойкова. До спільної молитви приєдналися селищний голова Ірена Лісова та депутат Житомирської
обласної ради Віталій Вітусевич.
Божественну Літургію очолив благочинний Бердичівського
округу, настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій Бойков, йому співслужили настоятель Свято-Михайлівської
церкви с. Маркушів архімандрит Мануїл (Бицик), настоятель Свято-Димитрівського
храму смт Гришківців протоієрей Юрій
Рибачок, духівник благочиння – настоятель Свято-Хрестовоздвиженського храму
с. Старого Солотвина протоієрей Миколай
Шпичка, настоятель Свято-Троїцького храму м. Бердичева протоієрей Михаїл Гоюк, настоятель храму Різдва
Пресвятої Богородиці с. Озадівки протоієрей
Ярослав Ігнатюк, настоятель Свято-Успенської
церкви с. Осикового протоієрей Олександр
Худяков і клірик Свято-Миколаївського собору м. Бердичева протодиякон Віталій Кльон та священики
Житомирського районного кругу: настоятель Свято-Покровського храму с. Вереси протоієрей
Миколай Рибачок і настоятель храму
Казанської ікони Божої Матері с. Тетерівки протоієрей Олег Мельник. У храмі лунав легкий, повітряний та гармонійний спів
церковного хору (регент – матушка Олена
Рибачок), що проникав у душу, підносився у височінь...
Близько 20-и років Інна Абрамова зустрічає престольний празник Свято- Димитрівського
храму, і завжди її серце сповнюється великої радості та піднесення: «Ми любимо свій храм і приходимо в церкву з
сердечним трепетом та благоговінням, із любов’ю до Бога й ближніх своїх…» Чимало
гришківчан зібралося на Богослужінні, люди завітали цілими родинами. Підносили
молитви до Бога Артем Сирота, його
дружина Леся, синочок Нікіта та сестричка – школярка Софія. «У Гришківцях ми народилися, – говорить чоловік, – у цьому храмі хрестилися, вінчалися і дітей
наших хрестили. Живемо недалечко від церкви, щонеділі – на Службі Божій. Мати
моя, Ірина Сирота, співає в храмі. Батюшка
наш – доброзичливий та привітний. Завжди дасть пораду і наставить».
У молитовній тиші слухали віруючі слова проповіді
благочинного Бердичівського округу протоієрея Віталія Бойкова: «Сьогодні ми
віддаємо славу великому подвижнику Святої Церкви – святому великомученику Димитрію
Солунському і дивимося у давні часи, коли християни зазнавали переслідувань та
мук за віру Христову…» Люди думками переносилися у місто Солунь, де проживали
батьки Святого Димитрія та виховували свого сина у християнській вірі. Пройшли
роки, і він досяг повноліття, а після смерті батька імператор Максиміан,
переконавшись у його освіченості й військових здібностях, призначив проконсулом
провінції. Димитрій повернувся до Солуні і відкрито визнав себе християнином.
Замість того, щоб гнати й страчувати християн, він став сміливо проповідувати
віру, був для солунян «другим апостолом Павлом».
Кесар Максиміан вирішив покарати непокірного проконсула
та розправитися з солунською християнською спільнотою. Довідавшись про це,
святий Димитрій велів своєму вірному слузі Луппу роздати маєток убогим,
сказавши: «Розділи багатство земне поміж ними – будемо шукати собі скарб на
небесах». Сам же віддався посту й молитві, готуючись до прийняття мученицького
вінця. Імператор у гніві наказав заточити сповідника в темницю. Вранці 8-го
листопада у в’язницю ввійшли воїни, які застали святого за молитвою і простромили
його списами. Так святий Димитрій прийняв славну мученицьку кончину і перейшов
у вічні світлі оселі…
«Теперішні
часи також сповнені тяжких випробувань для нашої країни, – звертався до парафіян отець благочинний. – Відкритим серцем та устами ми підносимо
молитви до Господа і просимо подати милості й щедроти народу українському,
послати мир та злагоду землі нашій. Нехай приклад святого великомученика
Димитрія буде для нас взірцем істинної любові до Господа і ближніх! Святий
великомученику Димитрію, моли Бога за нас…»
Цього дня чимало віруючих приступили до Святих Таїнств
Сповіді та Євхаристії, серед них – і маленькі Дмитрики.
Після Божественної Літургії було звершено
молебень і Хресний хід навколо храму з хоругвами та іконами і молитовними
піснеспівами. Стояв тихий осінній день, дерева ніби застигли в урочистому
спокої… Звучали слова Євангелія… Окроплені святою водою, щиро посміхалися люди,
й на душі було тепло і світло…
Благочинний Бердичівського округу протоієрей Віталій Бойков сердечно привітав усіх
із престольним святом, подякував за молитовне спілкування в древньому храмі, а отцю
настоятелю – за старанні труди у ввіреній йому парафії. Настоятель
Свято-Димитрівського храму протоієрей Юрій
Рибачок у свою чергу подякував отцю благочинному за духовну батьківську
опіку, всім священнослужителям та віруючим – за розділену радість храмового
свята: «Нехай Господь за молитвами нашого
Небесного заступника – святого великомученика Димитрія – допомагає всім нам,
нехай дарує мир і спокій вашим родинам та всій Україні!»
Престольне свято закінчилося, але після Служби Божої
віруючі довго не покидали храм, підносячи Господу подяку за подаровану духовну
радість, і розходилися просвітлені,
укріплені та умиротворені…
Вікторія Кучерява, п