Престольне свято у
Свято-Миколаївському соборі Бердичева завжди збирає чимало віруючих і гостей
міста під склепіння головного храму благочиння, адже ім’я Святителя Миколая
шановане у православному світі. Парафіяни щороку заповнюють собор, щоб вознести
хвалу Господу за великого угодника Божого
– Святого Миколая Чудотворця, архієпископа Мир Лікійських. Дев’ятнадцятого
грудня святкову Божественну Літургію звершив благочинний Бердичівського округу,
настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій Бойков у співслужінні духовенства.
Престольне свято – своєрідний рубіж, переступивши
який, храм починає відлік ще одного року своєї історії. За більш ніж століття
існування Свято-Миколаївський собор пройшов шлях від дерев’яної церкви до
величного храму, збудованого у 1908-му році в стилі пізнього бароко.
Живі
сторінки історії Свято-Миколаївського собору м. Бердичева
Не злічити, скільки немовлят і дорослих увійшли до
Церкви через купіль хрещення у Свято-Миколаївському соборі, не злічити
православних християн, які прийняли причастя з Чаші спасіння біля вівтаря храму.
Багато натхненних та щирих молитов було звернено і нині підноситься
священнослужителями до Господа нашого Ісуса Христа. З історією Свято-Миколаївського
собору пов’язані життя та долі багатьох бердичівлян і тих, хто живе далеко за
межами міста...
Історія храму бере свій початок в 18-му сторіччі. У
1721-му р. князь Миколай Радзивілл, «воєвода Новогородський, що в царстві
Литовському», одружився на Варварі Завіш, дочці колишніх правителів Бердичева,
і поклав початок новій династії Радзивіллів. У
1746-му році він передчасно помер, не закінчивши багатьох своїх
починань. Його дружина княгиня Варвара в помин душі улюбленого чоловіка
захотіла побудувати в своїх володіннях нову церкву на честь його небесного
покровителя – Святителя Христового і Чудотворця Миколая, архієпископа Мир
Лікійських. Вона почала клопотати, звернувшись до Київської митрополичої
канцелярії, про отримання відповідного дозволу на будівництво нового храму.
Восьмого травня 1748-го року були надані такий документ і план церкви з
вівтарем на схід, як про це просила княгиня, затверджений «Михаилом Прокоповичем, унитским официалом». Незабаром почалося
будівництво Миколаївської церкви.
Шостого грудня 1751-го року, в день зимової пам'яті Святителя
Миколая, дерев'яний храм було освячено «Бердичевским
дзеканом Раковским». Третю за рахунком у місті церкву в ті давні часи
називали Радзивіллівською – на честь власника Бердичева. Першим православним
настоятелем храму був священик Андрій
Сяйко-Дятелович (1794-1804). У 1799-му році утворилася
Волинсько-Житомирська єпархія, і Миколаївська церква стала парафіяльним храмом у
складі Бердичівського благочиння Житомирського повіту Волинської губернії і
єпархії. У різні часи її історія була пов’язана з різними подіями, з іменами
багатьох священиків: протоієрея Йосифа
Еліта-Зелінського, отця Марка Варжанського, отця Григорія Рафальського, отця Августина Мачульського, отця Петра
Дунін-Борковського, єпископа
Липовецького і Бердичівського Олександра
(Чекановського), єпископа
Бердичівського (с 1936-го р. архієпископа), вікарія Житомирської єпархії
(обновленської) Мелетія (Фоміна) і протоієрея Василія Беха (1972-й - 1985-й роки). При
ньому зробили капітальний ремонт храму, стіни розписали священними
зображеннями, створили типовий іконостас, провели різні значні роботи. З 1987-й
по 1996-й рр. настоятелем
Миколаївської церкви і благочинним Бердичівського округу був протоієрей Григорій Боднарчук (із 1995-го – архімандрит).
За його служіння церковне життя відроджувалося в історично нових умовах. Почали
регулярно правити Богослужіння, був створений професійний церковний хор,
встановлено новий іконостас і оновлені розписи ікон. Дев’ятого лютого 1996-го року архімандрит Григорій (Боднарчук) передчасно помер, поховали його на церковній території,
зліва від храму. Шістнадцятого лютого 1996-го року
настоятелем Миколаївського храму і благочинним Бердичівського округу став
протоієрей Віталій Бойков. Сьомого
квітня, в день Благовіщення Пресвятої Богородиці, грамотою Єпископа Житомирського і Новоград-Волинського Гурія парафіяльна
Свято-Миколаївська церква в зв'язку з особливим значенням у духовному житті
єпархії була зведена в ранг собору. Дев’ятнадцятого грудня 1999-го року на
церковній паперті було встановлено Хрест
із пам'ятним написом: «2000- літтю Різдва Христового», а пам'ятний знак на честь 2000-ліття
Різдва Христового – на вул. Європейській.
У 2008-му році парафія Свято-Миколаївського собору
відсвяткувала столітній ювілей храму. Той час відзначений різними добрими починаннями
й справами. Було проведено капітальний ремонт приміщення Недільної школи, на
території храму, в колишньому архієрейському будинку, освятили окрему хрестильню,
відкрили й нову просфорню.
З благословення Високопреосвященнішого
Никодима, Архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського, влітку 2013-го
року на території Свято-Миколаївського собору Бердичева розпочалися комплексні
ремонтно-реставраційні роботи. Протягом декількох місяців було чимало зроблено,
і нині оновлений іконостас радує прихожан своєю сяючою красою. Здійснено
позолочення куполів та хрестів собору із застосуванням унікальних сучасних
технологій. Крім того, в останні роки встановлені нові вікна в храмі, відбулися
зміни в системі опалення, проведено благоустрій навколишньої території тощо. Заплановано
цілий ряд робіт: подальше внутрішнє облаштування храму, заміна кровлі і укладка
нового покриття на площі перед Свято-Миколаївським собором.
Сьогодні головний храм благочиння є центром духовного
життя православного населення Бердичівщини і невід'ємною частиною історії
нашого краю.
(За матеріалами історичного
дослідження настоятеля
Свято-Троїцької церкви м.
Бердичева протоієрея Михаїла Гоюка та
http://berdicheva.net/ –
веб-сайту «Бердичева нет»)
Правилом
вiри й образом лагiдности, стриманості вчителем явив тебе стаду твоєму Той, Хто
є Істиною всiх речей…
Святкова Божественна Літургія – «пахуча троянда Христова»
(священномученик Серафим Звездинський), «чудо, яке завжди з нами» (Оптинський
старець Нектарій), «вісь світу» (Святий праведний Іоанн Кронштадтський)… У Свято-Миколаївському соборі лунає натхненний,
піднесений спів хору (регент – протоієрей Віктор
Сватула): «Правилом вiри й образом лагiдності, стриманості вчителем явив
тебе стаду твоєму Той, Хто є Істиною всiх речей…» Умиротворені обличчя,
усміхнені очі, особливий стан, коли душі осяяні світлом сонця Божественного… Тиша,
наповнена дивним спокоєм, і щира молитва до Бога… «Нам випала честь – мати такого небесного покровителя – Святителя
Миколая, який користується всенародною любов’ю, – звернувся благочинний
Бердичівського округу протоієрей Віталій
Бойков до віруючих. – Чимало
храмів на нашій землі освячені в ім’я Святого Миколая Чудотворця, Свята Церква
віддає йому шану: у день пам’яті 19-го грудня та 22-го травня – у день
перенесення перенесення мощей Святителя Миколая з Мир Лікійських у м. Бар,
а також – у четвер. Ми завжди звертаємось у своїх молитвах до Господа,
Пресвятої Богородиці та Святого Миколая Чудотворця. З перших днів свого життя
він показав, що призначений на особливе служіння Господу. З дитинства встигав у
навчанні та благочестивому житті, виявляв якості милосердя і мав від Бога дар
чудотворення. Люди пронесли свою велику любов до Святого Миколая крізь століття.
І Господь за його молитвами посилає нам допомогу…» Отець благочинний
закликав парафіян наслідувати Святого Миколая – нашого путівника до Неба, наставника
та молитовника і швидкого помічника: «Далекими
є часи, коли жив Святий Миколай, але він є близьким нам, не залишає без уваги
кожну людину, допомагає в різних життєвих обставинах, захищає і втішає».
Чимало віруючих приступили до Святого Причастя, дякуючи
Господу за найбільший дар – запоруку й джерело Божественної Любові…
Віра Бицик із Маркушів багато років поспіль приїздить до
Бердичева на престольний празник Свято-Миколаївського собору: «Шаную й уклінно схиляюся перед Святителем
Миколаєм, мої брати з гордістю носять його ім’я. У святковий день я завжди
приходжу на водосвятний молебень. Це така радість – свята вода зцілює і душу, і
тіло… А потім починається Божественна Літургія… Завжди причащаюсь Святих
Христових Тайн. Святий Миколай – небесний покровитель Бердичева…» Бердичівлянка Неоніла Кучерява з благоговінням і
трепетом розповідає про любов її родини до Святого Миколая Чудотворця: «Здавна він є покровителем моєї сім’ї,
багато поколінь шанують Святителя, його ім’ям називають хлопчиків у нашому
роді. Святителю отче Миколаю, моли Бога за нас…»
Після Божественної Літургії було звершено молебень із
Хресним ходом із читанням Євангелія та окропленням святою водою. Незважаючи на
холодний день, настрій був святковим і сонячним…
Благочинний Бердичівського округу, настоятель
Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій
Бойков привітав віруючих і духовенство зі святом, побажавши: «Наслідуючи Святого Миколая, кожен із нас
повинен навчитися любові до ближнього. Слідуючи за великим угодником Божим, ми
будемо слідувати за любов'ю, яку заповів нам Господь. Будемо ж молитися, щоб Господь
послав нам мир, спокій і злагоду».
Вікод од P&в pчб xод 0од @ 0од ="0" cellpadding="4" border="1">
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|