Двадцятого
лютого у Бердичеві вшановували подвиг Героїв, які віддали свої життя,
відстоюючи ідеали демократії, свободи та незалежності України. У День Героїв
Небесної Сотні на площі Соборній, біля Меморіалу «Слава Героям!», пройшло
молитовне зібрання громадськості за участю священнослужителів різних
конфесій. Архімандрит Мануїл (Бицик) представив духовенство
Бердичівського благочиння.
Декілька років поспіль у центрі
міста збираються люди, щоб вшанувати відвагу, силу духу та стійкість громадян,
які віддали свої життя під час Революції Гідності. Як 21-го лютого 2014-го
року, коли на Майдані в Києві відбулося прощання із загиблими повстанцями, котрих
у жалобних промовах назвали «Небесною сотнею», на площі Соборній у Бердичеві знову
лунала скорботна пісня «Пливе кача...», яка стала українським народним
реквіємом. Сумний список Героїв відкрився 22-го січня, коли від вогнепальних
поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій
Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі знайшли тіло зі слідами тортур
активіста Юрія Вербицького…
У тиші біля Меморіалу звучали
слова поваги, вдячності та гордості за українських синів. Молитовне віче
об’єднало людей різних поколінь, прийшли представники влади: заступник
Бердичівського міського голови Валентина
Адаменко та його радник Василь Толочко,
депутати міськради і представники громадських організацій.
«Скорботна
подія зібрала нас, щоб ми схилили голови перед пам’яттю загиблих на Майдані і
вшанували українських захисників, які віддали свої життя на Сході держави, – звернувся до
присутніх настоятель Свято-Михайлівського храму с. Маркушів архімандрит Мануїл (Бицик). – Нелегкий час
переживає нині ненька Україна, але, як писав український філософ-просвітитель Григорій
Сковорода: «Усе проминає, за винятком Бога і Любові…» Священик закликав не
втрачати людяності, прощати й любити одне одного: «Дай, Боже, мир Україні, щоб не плакали матері, щоб повернулися сини до
рідних осель, щоб сонячним і щасливим було майбутнє наших дітей…»
Тихою ходою йшли люди: старенькі
і молоді, сивочолі та зовсім юні – схиляючи голови, покладали квіти до підніжжя
меморіалу «Слава Героям!»… А вони, безстрашні сини України, дивилися з портретів
такими різними і такими рідними очима… Їм би любити, трудитися, кохати, ростити
малюків, радіти життю…
Герої не вмирають. Просто йдуть
З Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті…
Мар’яна Савка
Вікторія Кучерява, прес-секретар
Бердичівського благочиння