Свято-Миколаївський собор, м.Бердичів
 
     
 
 

Церква - це Дім Божий, в якому ми знаходимо і отримуємо порятунок...

У сучасному світі спостерігається втрата духовних цінностей і православних традицій. Відповідно до соціальної концепції церкви, ЗМІ мають велику роль в житті кожної людини. Ми дізнаємося щось цікаве для себе з різних джерел: з газети або журналу, з телебачення або "Всесвітньої павутини". Тому, щоб закликати і направити людину на шлях спасіння, ми йдемо в ногу з часом і створюємо цей проект...

Новости

Паломницька поїздка парафіян храму ікони Божої Матері «Цілителька» до Свято-Преображенського жіночого монастиря села Головчинці на Хмельниччині

У Недільній школі «Іскринка» при храмі ікони Божої Матері «Цілителька» м. Бердичева є добра традиція: завершивши навчання, розпочинати канікули паломницькими поїздками. У четвер тринадцятого червня юні парафіяни разом із батьками відправились у духовну подорож до Свято-Преображенського жіночого монастиря села Головчинці, що у Летичівському районі на Хмельниччині.

На Божественній Літургії у найдавнішій православні обителі Поділля

З першими променями сонця, коли місто тільки прокидалося, бердичівські паломники зібралися біля лікарняної церкви. Отримавши благословення настоятеля храму ікони Божої Матері «Цілителька» протоієрея Романа Бойкова та звершивши спільну молитву, вони вирушили в путь. Групу з

п’ятидесяти прочан супроводжувала керівник Недільної школи «Іскринка» Галина Могилевич. Час промайнув досить швидко, і, нарешті, автобус виїхав на дорогу, яка вела через ліс до монастиря. Ось і свята обитель… Тиша, спокій та умиротворення… Паломників зустріли настоятелька Головчинецького Свято-Преображенського жіночого монастиря ігуменя Любов (Піхур) і черниця Онуфрія. Бердичівляни приєдналися до молільників на Божественній Літургії у Свято-Троїцькому храмі. Писали записки за здоров’я та упокій, запалювали свічки і звертали свої прохання до Господа, Його Пречистої Матері й святих угодників Божих. З благословення настоятельки вихованці Недільної школи заспівали молитву до Пресвятої Богородиці. «Царице моя преблагая, надеждо моя Богородице, приятелище сирых и странных предстaтельнице, скорбящих рaдосте, обидимых покровительнице…» – трепетно виводили ніжні голосочки. За Богослужінням діти й дорослі з благоговінням приступили до Святого Причастя. У повній тиші слухали слова проповіді священика, сприймаючи їх серцем: «Щасливий той, хто відчув близькість Бога у своєму житті, Його підтримку і захист. Така людина ніколи не буває самотньою. Любов Отця Небесного дає всім вічне життя в Царстві Божому. Ми є пшеницею Божою, яку Господь має зібрати в  житницю Свою…» Паломники підходили з молитвами до святинь храму. Частинку мощей преподобного Онуфрія Великого свого часу подарував  Блаженніший Митрополит Володимир (нині покійний).

Тут відкриваєш серце, очищаєш думки і дивишся душею…

Черниця Онуфрія здійснила екскурсію, вона вела неспішну розповідь, гортаючи сторінки історії монастиря, яка сягає 1540-го року: «Колись він був чоловічим. За переданням, в лісі з’явилися перші ченці, яких називали головними. Звідси, ймовірно, і назва села – Головчинці. Перша дерев’яна церква була заснована на честь святителя Миколая Чудотворця. Йшли роки, монастир переживав злети й падіння. У 1888-му році він став жіночим…» Після Свято-Троїцького храму паломники попрямували до Свято-Успенського. Схилилися перед Розп’яттям, яке було написано на Афоні у 1908-му році, згодом, піднявшись сходинками, застигли перед іконостасом, установленим за сприяння Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Володимира (нині покійного). Побували й на дзвіниці, де дітлахи із задоволенням слухали звуки дзвонів, котрі вилучали самі… Спустившись униз, пройшлися територією монастиря, побачивши древній Свято-Преображенський храм, який у дитинстві відвідував Блаженніший Митрополит Володимир. У 1935-му році його хрестили в монастирі, а в 1943-му на Богослужінні стара черниця, поклавши обидві руки на голову хлопчика, сказала: «Буде священиком, буде…» До великої святині монастиря – чудотворного образу святого Онуфрія – з молитвами приїжджають сотні паломників. Четвертий храм обителі – домовий, в ім'я преподобного Онуфрія Великого. Тині в монастирі тривають відновлювальні роботи, чимало змінилося навіть протягом року, говорять бердичівляни. Минулого літа віруючі храму ікони Божої Матері «Цілителька» приїздили сюди. Родина Крисюків: Галина Вікторівна та Олександр Іванович і їх дочка Марійка та син, послушник Ілля, відгукуються: «Реставрація просувається досить швидко, і зміни – відчутні. Храми стають ще красивішими. Тут особлива благодать….»  Паломники прогулювалися доріжками та алеями, де всюди око радують зелені рослини. Здивовані, розглядали прекрасні квіти на ліріодендроні, або тюльпановому дереві. Милувалися трояндами різних кольорів та зворушливими дзвіночками на клумбах. У монастирі «Всякое дыхание да хвалит Господа»… Як розповіла черниця Онуфрія, тут гніздяться ластівки, кружляють лелеки, по траві бігають їжаки, а ближче до зими білки переселяються з лісу в шпаківні…  

Монахині гостинно запросили паломників на трапезу. Всі залюбки їли смачний борщ, макарони з грибами і дивовижний компот із сухофруктів, нахвалюючи: ніколи нічого подібного не куштували...

Побувавши один раз, не забудеш…

Здається, у монастирі час тече інакше – тихо і розмірено, його насельниці перебувають у молитвах і трудах... Вийшовши за ворота і піднявшись угору по стежці, потрапляєш до чудотворного джерела преподобного Онуфрія Великого із цілющою водицею. Тихо припадаєш до ікон у каплиці в ім’я святого…

Поруч розташувалися дві купальні. Цього року паломники занурилися в студену воду у закритій споруді. Спочатку крижана волога пронизує, а потім відчуваєш незвичайну бадьорість і прилив сил. Діти хлюпалися з радісними вигуками, не відстаючи від дорослих. Багато хто з паломників побував у монастирі вже вдруге, але враження, кажуть, – неймовірні. Послушник Антон Тимчинський та його мати Євгенія говорять, що намолене місце має позитивну енергетику: «У стінах древньої обителі розлита благодать Господня. І зміцнюється надія на зцілення, і повертаєшся додому окриленим». Бердичівські паломники глибоко вдячні настоятелю храму ікони Божої Матері «Цілителька» протоієрею Роману Бойкову за старання й турботу в організації поїздки, за можливість щороку вирушати у подорожі святими місцями України. Кожен виніс із цієї мандрівки щось особливе, і це не передати словами, цим потрібно перейнятися й відчути.

Вікторія Кучерява, прес-секретар Бердичівського благочиння

   
 
 
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   

 

Content Management Powered by CuteNews
Новини
menu 1
menu 2
Православный молодёжный центр
Приходы благочиния
Вопрос священнику
Галерея
Меценатам
 
Икона дня
Православный календарь
Вхід 

     
 
 
2011-2014