Дев’ятого
серпня, у день пам’яті великомученика і
цілителя Пантелеймона, в с. Хажин відбулася знаменна подія. З благословення Високопреосвященнішого Никодима,
митрополита Житомирського і Новоград-Волинського, було звершено освячення нової
дзвіниці та дзвонів Свято-Михайлівського храму.
Дзвони – це душа храму і голос Церкви.
Ікону називають молитвою у фарбах, а дзвони – молитвою у бронзі. З їх звуками
починається богослужіння, мелодія дзвонів виділяє найважливіші моменти Служби Божої
та завершує її. Вона втішає і закликає до молитви, зцілює душу й тіло та
освячує повітря…
Старожили села Хажин
розповідають, що протягом понад 40 років у церкві не було справжніх дзвонів.
Замість них лунали звуки металевого балону.
Історія Свято-Михайлівського
храму с. Хажина сягає давніх часів. Відомо, що церква у селі існувала ще в середині 19-го століття. У роки
богоборчої влади, у 1980-му, говорять жителі, її зруйнували… Скинули дзвони, не
збереглася й дзвіниця… Люди пристосували колесо, щоб скликати всіх на молитву у
дні великих церковних свят (а чути звук, згадують очевидці, було на всю округу),
але й воно не вцілило… Йшов час, і храм ставав відроджуватись і розмістився у
пристосованому приміщенні. В його стінах знову зазвучало Слово Боже…
З 2008-го настоятелем Свято-Михайлівського
храму став протоієрей Владислав Асафов,
стараннями якого разом із парафіянами проведено значну роботу з благоустрою церкви
на честь Святого Архістратига Михаїла: проведено зовнішні і внутрішні оздоблювальні
робіти, звершено освячення нового накупольного
хреста, вперше за сто років в історії Хажина був проведений Хресний хід із
освяченням Поклінних Хрестів на в’їзді та виїзді з села. І посеред Хажина встановлено
Поклінний Хрест, що вказує шлях до храму. Священник згадує добрим словом
кожного жителя села й глибоко вдячний багатодітній родині, яка з перших днів
його пастирського служіння в усьому допомагає.
За сприяння і підтримки місцевої
влади, трудами жителів Хажина було розчищено та приведено до ладу територію, де
у давнину височіла старовинна Михайлівська церква, зруйнована у радянські часи.
Вшановуючи пам’ять про святиню, у майбутньому тут мають збудувати каплицю…
Зведення дзвіниці було давньою
мрією парафіян. Ще до повномасштабного російського вторгнення в Україну вони
почали збирати необхідні кошти. Від Різдвяних свят до Хрещення Господнього ошатно
одягнені дівчата та жінки ходили з колядками, щедрівками та Йорданськими
піснями від оселі до оселі. Люди раділи і дякували за привітання, передаючи пожертви
на потреби храму. У дні війни, коли наша Батьківщина переживає важкі
випробування, парафіяни допомагають українським захисникам, гуртуються та продовжують
піклуватися про храм. У такий напружений час важливо не втрачати віри і
надії. Люди різних релігій та переконань роблять кроки назустріч одне одному, підтримують
і словом, і ділом. За пожертви жителів села, молитвами й стараннями священника
та віруючих спорудження нової дзвіниці завершено. Придбано й три дзвони, відлиті
зі сплаву металів. До благої справи, розповідає протоієрей Владислав Асафов, долучилися сільські трудівники, жителі поважного віку і матері
українських воїнів.
У день святого великомученика і
цілителя Пантелеймона настоятель Свято-Михайлівського храму протоієрей Владислав Асафов звершив чин освячення
дзвіниці та трьох дзвонів. Велика духовна подія зібрала людей різного віку,
прийшли з батьками і маленькі діти. За богослужінням молилася голова Семенівської
територіальної громади Наталія Семенюк.
Настоятель Свято-Михайлівського
храму протоієрей Владислав Асафов сердечно
подякував усім, хто взяв участь у добрій справі, а також привітав паству з радісним
і знаменним днем: «Звуки дзвонів із
давніх-давен скликали віруючих до Божого храму, сповіщали про радість чи сумну
подію. У трагічні дні історії дзвоном закликали людей на захист Вітчизни. Ним
повідомляли про перемогу та вітали повернення захисників із поля бою… Церковний дзвін є і буде закликом до теперішніх
і прийдешніх поколінь українців приходити до храму, дякувати Господу й славити
Бога. Нехай благовіст пливе над нашою землею, нехай принесе нам
радісну звістку про Перемогу, про мир в Україні…»
Цього дня слова поздоровлень також
адресувала всім уродженка і жителька Хажина, голова Семенівської ТГ Наталія Семенюк, яка постійно дбає про
розвиток громади й рідного села: «Нехай звуки
дзвонів наповнюють душу світлою радістю, зміцнюють віру і дарують надію. Нехай
Господь оберігає та захищає наш край, рідну Україну і дарує мир та
благодать землі українській».
Після звершення освячення подзвонити
у нові кампани міг кожен охочий. Мелодійний звук видали дзвони, коли до них доторкнулася
крихітка Єва, котра прийшла до храму
з бабусею. Згодом малюків пригостили святковим тортом…
І ще довго над землею лунав передзвін…
Нові дзвони відтепер радуватимуть своїм звучанням мешканців та гостей Хажина. Люди
здавна знають, що своєю музикою вони освячують навколишній простір. Нехай співають
дзвони і озиваються в серцях вірою, надією та любов'ю…
Вікторія Кучерява, прессекретар
Бердичівського благочиння